висвячення

висвячення
-я, с., церк.
Дія за знач. висвятити 1).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем написать реферат

Смотреть что такое "висвячення" в других словарях:

  • висвячення — і висвята Те саме, що рукопокладення …   Словник церковно-обрядової термінології

  • висвячення — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • сакра — висвячення, посвячення, освячення, благословіння, затвердження на єпископство …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • висвячуватися — уюся, уєшся. недок., ви/святитися, ячуся, ятишся, док., церк. 1) Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання. 2) тільки недок. Пас. до висвячувати …   Український тлумачний словник

  • посвячуватися — уюся, уєшся, недок., посвяти/тися, ячу/ся, я/тишся, док. 1) церк., заст. Ставати освяченим. 2) Приймаючи обряд висвячення, одержувати духовне звання; висвячуватися. 3) тільки недок. Пас. до посвячувати 1 4) …   Український тлумачний словник

  • поставління — я, с. 1) Поставлення чогось (зазвичай на стіл). 2) церк. Висвячення …   Український тлумачний словник

  • висвята — див. висвячення …   Словник церковно-обрядової термінології

  • духівництво — і духовенство Члени Церкви, які через висвячення (рукопокладення, постриження) отримали право й обов язок служіння Богові та духовної опіки над вірними; клир …   Словник церковно-обрядової термінології

  • посвячення — див. висвячення …   Словник церковно-обрядової термінології

  • рукопокладення — і покладення рук, заст. рукоположення Обрядова частина богослужіння Таїнства Священства, під час якої архиєрей святитель кладе праву руку на голову ставленика й призиває на нього благодать Святого Духа; хиротонія; висвячення …   Словник церковно-обрядової термінології


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»